Я помітила, що мені файно твориться коли не думаєш про результат, бо саме тоді задоволення від процесу настільки велике, що не можеш спертися, працюєш і працюєш. І їсти не хочеться, і чай вже давно захолов і навіть музику не в силі переключити. Це як 1000% захоплення людиною, коли боїшся відвести погляд, щоб не втратити жоден її кліпик очей.
Маючи повно заказів, але прикриваючись вихідними і переконаннями себе, що я їх встигну зробити до наступної середи, я всілася за свій безпорядочний стіл (хто бував в мене, той знає, яка творча обстановка у 2 поверхи на ньому панує :)) Я не знала, що саме хотілося зробити, але так хотілося шось інакше, якесь таке, чого я ще не робила! І руки просто самі бігали, збирали до купки остатки глини і щось собі робили, голови там не було, все на емоціях і на відчуттях.
Сказати, що страшенно задоволена результатом я не можу, але беручи в руки браслетики, я відчуваю їх магнетизм, вони живі. І це для мене найосновніше - вселити в творіннячко життя.
READ MORE...
Маючи повно заказів, але прикриваючись вихідними і переконаннями себе, що я їх встигну зробити до наступної середи, я всілася за свій безпорядочний стіл (хто бував в мене, той знає, яка творча обстановка у 2 поверхи на ньому панує :)) Я не знала, що саме хотілося зробити, але так хотілося шось інакше, якесь таке, чого я ще не робила! І руки просто самі бігали, збирали до купки остатки глини і щось собі робили, голови там не було, все на емоціях і на відчуттях.
Вони такі магнетичні та експресивні, як і "фон", на якому вони лежать :)
ReplyDeleteдякую, Олька :) фон то Писар :)а мені страшенно подобається, як ти своїх чудиків фотаєш :))
ReplyDelete