Моє захоплення полімерною глиною почалося несподівано.. Дивилася якийсь банальний фільм про дизайнера всяких дрібничок, яка ніяк не могла зробити відповідний бізнес-план... Звичайно, у фільмі появляється молодичок, який помагає їй з цим і вони потім одружуються, але я не про це :)) Те, що мене надихнуло і незрозуміло чому - це його фраза: "Ого, в тебе вдома більше кольорів ніж існує в світі".. І тут миттєво пробігла думка в голові "хочу робити кольорову біжутерію". Та яке там пробігла, якби пробігла, то би не робилося, вона забігла і залишилася там, вона відчула затишок в моїй голові і була впевнена, що її вже нікуди не викинуть. Вже аж надто солодко пахла вона свободою. І нічо, що я не знала ні яким чином, ні матеріалів, все знайшлося, інформація сама підтягувалася до мене... я її просто заманювала...
Ці сережечки до тепер користуються популярністю :)) Хоча ті шаріки ше такі кривенькі.. На те вони і перші, щоб бути недосконалими.
Впевнена, якщо би зараз зробила серію таких, порозбирали б в одну мить.
А може і дійсно спробувати? Наробити різноколірних, таких романтичних... Ок, вирішено, роблю.. Якби ви знали, людоньки, як ви мене надихаєте :)))
А ці з самих перших були мої любименькі... Жаль, що я їх дала на продаж, бо вони особливо дорогі були.. Памятаю, як я їх робила, складала глину в ковбаску, (це ж була моя перша ковбаска) і як акуратно я її розрізала, щоб побачити, а що і дійсно вийшло а розрізі.. І яка я була щасливезна побачивши те, що вийшло.. Воно просте і зробити це неважко, але перші кроки зажди такі важливі і так приємно, що вони додавали мені ще більше бажання вдосконалюватися і рости. Ох, яка ж я щаслива в своїх творіннячках :))))))
ММ, кольори моря :) вдень, на світнку і вночі.. Хоча мені і страшно плавати вночі, якось завжди здається, що ось-ось вирене чудовисько і вхопить мене )), але колір нічного моря мені довподоби.. :))
No comments:
Post a Comment